1 клас 2017 - 2018 н. р
2 клас 2018 - 2019 н. р
3 клас 2019 - 2020 н. р
4 клас 2020 - 2021 н. р
Сценарій випускного вечора для 4 класу
«Прощавай, початкова школо!»
На фоні музики звучать слова.
Ведучий 1. Вітаємо усіх вас на нашім святі, –
Воно любов’ю,
й радістю дзвенить, –
У нас вже підростають п’ятикласники завзяті,
Така хвилююча і урочиста
мить.
Ведучий 2. Весела
музика сьогодні тут лунає
І тоне в квітах урочистий зал.
В очах у кожного – і радість, і надія виринає,
В нас випускний – шкільний врочистий бал!
Учителька. Добрий день вам,
батьки і діти, гості!
гарне свято прийшло до нас!
Будем разом ми всі радіти
-
Для канікул настає вже
час!
Ну, а в нас особливе
свято,
Бо ідуть діти в 5 клас.
Учителька. Шановні батьки, учні, гості! Ось і настав цей
незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний водночас. День прощання
з початковою школою, гомінкими коридорами початкових класів, першою вчителькою.
Тільки недавно останнім акордом шкільної симфонії відлунала державна підсумкова
атестація. Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і перше
серйозне хвилювання, і перші у житті іспити, які ви усі з успіхом склали. Але
попереду вас, любі учні, чекає не менш веселе життя у старшій школі.
Ведучий 1. В
шкільній оселі свят завжди багато,
Де музика лунає, чути спів,
Але у нас сьогодні надзвичайне свято –
Ми зустрічаємо своїх випускників!
Ведучий 2: Тепер, належить їм майбутнє
України
І їм долати сходинки життя.
Вони – надія наша, наша зміна,
Вони – це наше світле майбуття!
Ведучий 1: Для них шкільний дзвінок дзвенить завзято,
Державна атестація здана.
Ведучий
2: Випускників запрошуєм
на свято
Хай пролунають їхні імена!
Ведучий 1. Увага! До святкової зали запрошуються
випускники 4 класу 2018 року.
(Звучить музика,
кожен випускник виходить під музику)
Ведучий 2: Він веселий і
кмітливий,
Любить жарти, спорт,
туризм,
Він з дівчатами грайливий,
До науки має хист.
На змаганнях виступає
І честь школи захищає.
Все це робить він охайно
Вербовецький наш Михайло!
Ведучий 1: Дівчина вона красива,
Відповідальна, сором’язлива,
І танцює, і співає,
Перемоги здобуває.
Наполеглива завжди,
Йде уперто до мети.
Дуже дівчина старанна,
Наша Гайналій Діана.
Ведучий 2: Дівчина вона
спортивна,
Миловидна, креативна,
А коли ядро штовхає,
То вся школа завмирає,
Господиня непогана,
І весела, і старанна,
Зустрічай, шкільна родина,
Наша Грицик це Ірина!
Ведучий 1: Сором’язлива вона і спокійна,
Трохи невпевнена, але
самостійна.
Завжди товариська і
дружелюбна,
З друзями час проводити
любить.
Хоч в колективі вона і
нова,
Але здружитись змогла з
усіма.
Доброзичлива вона і
старанна,
Наша це Кецко Мар’яна!
Ведучий 2: Він веселий і
спортивний,
І кмітливий й позитивний,
На влучне слово він
мастак,
І в танці попадає в такт.
У спорті й науці він
завзятий,
Коли він в школі – це
справді свято.
У всьому він знаходить
лад,
Такий у нас Костецький
Влад.
Ведучий 1: Мила, чарівна вона і
красива,
Добра, весела і завжди
щаслива,
Гарно співає й танцює
вона,
В спорті й навчанні встигає сповна.
І дружелюбна і говірка,
І господиня хороша така.
Хто ж ця дівчина, яке її
ім’я?
А називають її Марчин
Юлія.
Ведучий 2: Парубок добрий, веселий, слухняний,
Любить він спорт, футболіст
непоганий,
Ввічливий й вихований він
з усіма,
Медалей чимало здобув не
дарма.
Він дружелюбний, сором’язливий ,
Трохи невпевнений і не
сміливий.
Кращого футболіста шукати
вам годі
Саме такий наш Онишкевич Володя.
Ведучий 1: Хлопець спокійний і
роботящий,
У господарстві він не
ледащий,
Любить рибалку він і
природу,
Часто вигадує різні
пригоди.
Ще й і спортсмен він
непоганий,
І у спортзал завжди ходить
старанно.
Хто це такий, яке в нього
ім’я?
А звати його Панчишин Мар’ян.
Ведучий 2: Дівчина вона хороша,
Відповідальна і серйозна,
Завжди врівноважена і
спокійна,
Гарно танцює й співати
уміє.
Вона наполегливо йде до
мети,
У школі активна й весела
завжди.
У класі вона завжди
незамінна,
Саме така Польова в нас
Каріна.
Ведучий 1: Хлопець спортивний,
веселий, активний,
Настрій дарує усім позитивний,
І залицятись він, справді,
мастак,
Любить він спорт, але
більше дівчат.
Цікаві пригоди – його це
стихія,
Щось влучно сказати він
завжди уміє.
Отож, зустрічайте всі
дружно його,
Веселий
хлопчина – наш Смук Петро!
Ведучий 2: Відповідальний і
працьовитий,
Ввічливий він, хазяйновитий,
Завжди веселий і
дружелюбний,
У школі активний і
вчитися любить.
На допомогу приходить
завжди,
Виручить друзів він із
біди.
Розпочинає в житті новий
старт,
Саме такий наш Соха Назар!
Ведучий 1.
Хлопець веселий,
активний, спортивний,
Настрій дарує усім
позитивний,
Ролі кумедні – його це
стихія,
І над собою сміятися
вміє.
Хоч до науки він
трішки лінивий,
Але з дівчатами
добрий і милий.
Сьогодні в житті він
бере новий старт,
Хто це такий? Василько наш Назар!
Ведучий 2.
Сором’язлива вона і спокійна,
Відповідальна і самостійна.
Завжди товариська і
дружелюбна,
З друзями час
проводити любить.
В
класі вона господиня найкраща,
Добра
і чуйна, завжди роботяща.
Вже
здогадались хто дівчина ця?
Гавінська Юля в неї ім’я.
Ведучий 1.
Мила, чарівна вона і
красива,
Добра, весела,
усміхнена, щира.
Має акторський талант
чарівний,
Весела на вдачу,
характер простий.
Гарно співає й танцює
вона,
Коли поряд з вами, то
наче весна.
Хто ж це така, яке в
неї ім’я?
Юля Пісечко – дівчина ця.
Ведучий 2.
Дівчина ця вперто йде
до мети,
У школі активна й
весела завжди,
Мила, чарівна, добра,
надійна,
Відповідальна,
серйозна, спокійна.
Любить свій клас, і
любов ця взаємна,
Усмішка в неї щира й
приємна,
Гарно танцює й
співати уміє,
Саме така Сагайдак
Анастасія.
.
Ведучий 1.
Дівчина
вона яскрава,
Непередбачена
й цікава.
Любить
музику, в парку гуляти
І до
науки їй так важко взятись.
Часто
вона в своїх мріях літає,
Цілі
в житті своїм добре знає.
Хто
ж ця красуня, запитую я?
Знають
усі –
Скоморівська Вікторія.
Ведучий 2.
Відповідальний і
працьовитий,
Ввічливий він,
хазяйновитий,
Завжди веселий і
дружелюбний,
У школі активний і
вчитися любить.
На допомогу приходить
завжди,
Виручить друзів він
із біди.
Він вольовий, до
знання має гарт,
Саме такий наш Соха
Назар!
Ведучий 1.
Справжня
красуня, добра і щира,
Для
друзів вірна і справедлива.
В
науці завжди встигає сповна,
Перемоги
для школи приносить вона.
А
коли пісню свою заспіває,
Серце
не б’ється,
воно завмирає.
Всі
зрозуміли, хто дівчина ця,
Студент
Вікторія
в неї ім’я!
Ведучий 2.
Хлопець він добрий,
веселий, активний
Завжди усміхнений і
позитивний.
І залицятись він,
справді, мастак,
Любить він спорт, але
більше дівчат.
Цікаві пригоди – його
це стихія,
Щось влучно сказати
він завжди уміє.
Завжди упевнений,
трохи упертий.
Хто це такий? Це Віктор
Яцентий!
Учні
1.Зібрались дружно ми на свято,
Схвильовані, як в перший раз,
Щоб вам
удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.
2.Багато доброго, нового
Життя відкриває ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде п’ятий клас.
3.У нас у всіх святковий настрій,
Ми всі схвильовані украй.
«Середня школо, - скажем, - здраствуй!
А початкова – прощай!»
4.Тож прощавай, четвертий клас!
Ти замалий уже для нас!
Та ми повернемось не раз
Думками в наш четвертий клас.
5.Ці чотири роки всі ми разом йшли,
Хвилювання й радість поділяли!
Разом і навчались, і росли.
І свята всі дружно відзначали.
6.Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь луна
У кожного радісна усмішка сяє
Всі дружні веселі, радійте за нас,
Бо старша школа на
нас вже чекає.
Пісня «Школа – це дитинства несміливі кроки»
Я щоранку мов кручі в омут
Поринаю у вир шкільний.
Відпочинок, далекий спомин
У неспиннім путі моїм.
Приспів:
Школа - це дитинства несміливі кроки,
Це веселі друзі, шлях до майбуття!
Школа - це перерви, школа - це уроки,
"Школа" називається так моє життя! | (2)
Ти від вересня і до травня
Нас тримаєш у класах своїх.
Та не було б літо жаданим
Без уроків твоїх складних.
Приспів.
Хай горить в твоїх вікнах світло,
Хай лунає веселий сміх.
Твої двері високі привітно
Хай відчинені будуть для всіх!
Ведучий 1. Навчання у початковій школі – це найкращі
роки дитинства. Адже, де не були би ми,
завжди в нашій душі та пам'яті залишаються спогади про школу, де кожний день
нас зустрічала перша вчителька, де ми разом з однокласниками раділи, веселились та дорослішали.
Учитель. А тепер давайте разом згадаємо, якими були ці чотири роки навчання у
початковій школі.
Ми перегорнемо листи
Життя шкільного враз,
Вже зараз ви випускники,
Але колись ішли до школи в перший клас.
1 клас (фото-презентація)
Учні
7.В той день світило сонце ясно,
Навколо так було прекрасно.
І вчителька промовила звертання:
«Ну що, розпочинаємо навчання?»
8.Перший клас, наш перший клас
Скільки справ зустріло нас
Треба фрукти рахувати
По складах книжки читати.
9.До успіхів було далеко,
Нам заважали балачки.
І виявилось – ой, нелегко
писати палички й гачки.
10.Що за муки ми
терпіли.
Доки букв
писать не вміли!
Та поступово ми
звикали
Тримати ручки й
олівці.
Вже нас
контрольні не лякали,
Ми часто чули:
«Молодці!».
Учитель. Саме так все розпочиналось – святково і бентежно!
Але згодом настали будні.
Сценка 1.
Тато з мамою зустрічають
сина зі школи. Допомагають роздягнутися, беруть портфель. Радісні,
посміхаються.
- Ну, що, синку,
як тобі перший день у школі?
Хлопчик
засмучено:
- Я більше в
школу не піду.
Батьки
здивовано, разом:
- Чому?
- Бо ви ж не
попередили, що туди кожного дня ходити треба.
Сценка 2.
Вчителька.
- Діти,
напишіть по два речення, щоб у кожному з них було по п’ять дієслів.
- Ну що
написали?
Хлопчик. Так. Мама куховарить, прибирає,
шиє, пере, прасує. Тато їсть, п’є, спить, палить і читає.
Учитель. Після важких недоспаних ночей як наших учнів, так і їхніх батьків
настав чудовий час, коли «Буквар» уже вивчили і навчилися рахувати, але
попереду ще чимало граніту науки довелось згризти.
2 клас (фото-презентація)
Учні
11. Другий клас – пішла таблиця
І ночами сниться.
Ми її вчимо,
вчимо,
На уроках –
«горимо».
12. Різні дії нас
обсіли –
Розібрать немає
сили!
Додавання, віднімання –
Жарти, мінімум старання,
А от множити й ділити –
Годі, браття й говорити!
13. Стали
вряд частини мови –
Забагато, чесне слово!
Як нам тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!
14. Приходжу
додому, дієслово вчу.
Написано «кричати» - я кричу.
Написано «мовчати» - я мовчу,
Написано «стрибати» - я стрибаю,
Написано «співати» - я співаю.
15. Ми
трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму ми пройшли,
Другу висоту взяли!
Пісня «Ми
маленькими були»
Ми маленькими були
Розуміли мало,
Кожен ранок нас в дворі
Вчителька стрічала
П-р:
А тепер усі ми,
Як одна сім’я,
Найрідніша в світі
Вчителька моя
Промайнуло скільки днів,
І весна настала,
Непомітно з малюків
Ми повиростали
Нас чекає стільки див,
І шляхів багато,
Тільки рідних вчителів
Будем пам’ятати
Учитель. Ось
уже і третій клас прийшов. Чимало труднощів чекало
вас: часто доводилось боротися зі своєю лінню, до когось завітало перше кохання
і не давало вчитися, але все ж ви змогли подолати всі перешкоди на шляху до
країни Знань.
3 клас (фото-презентація)
Учні
16. Третій рік уже ми в школі,
Та сюрпризів ще доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
17. Грізно
потяги гудуть,
Пароплави десь пливуть…
Треба хутко шлях обчислить,
Звідкись взяти час і швидкість.
Не задачі – просто мрія:
Розбери тут яка дія!
18. Нелегкі
завдання в мові:
Скільки звуків,букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Речення зі слів склади,
З дієсловом розберись,
Ще й відмінювать навчись…
На сцену вибігає
Лінь, вона ловить учня, ще одного, пригортає до себе. Один хоче вирватись, а
інший притулився до неї. Але Лінь не відпускає ні одного, ні другого.
Лінь. Ось ти, мій молодець! І ти йди до мене, мій
постійний пацієнте. Як же я люблю таких діток, що одне говорять, але ніколи
цього не виконують. Ну, це мої діточки — лінивчики-нещасливчики. Я їх так
люблю!
1 хлопчик. Відчепись від мене, я не твій молодець, я ніколи з тобою
не дружив! Геть від мене! Іди!
Лінивий хлопчик. А ти мене міцніше пригорни, з тобою так тепленько,
так приємно...
Лінь. Ой, тебе я
гарненько пригорнула, міцно затиснула. Ой, а як цей пручається! Ти подивись...
Але і я не здамся, бо дуже хочу з тобою подружитися. Ну, побудь зі мною, хоч
хвилиночку, а там і годиночку, і деньочок, і завжди...
Вибігає дівчинка.
Дівчинка. Геть від нього
відійди!
Іншу жертву
десь знайди!
Відпусти,
погана Лінь,
Хлопця
доброго покинь!
Мало ти
дітей скосила,
Що
піднятись їм несила?
Йди від
нас за небокрай,
Там
лінивчиків шукай.
За слова
такі прости,
Але
хлопців — відпусти.
Лінь. А як ні? Що
далі буде?
Мене ж
люблять усі люди!
Не пущу і
не чекай,
Та так
грізно не гукай!
Ну, а цих
я вподобала
Й
назавжди собі придбала!
Дівчинка. Ах! Не хочеш
відпускати?
Значить
будем воювати!
Друзів ми
не залишаєм!
А з біди
їх виручаєм!
Гей! Усі
на допомогу,
Вирушайте
у дорогу!
Зошити й
книжки беріть
Й Ліні
дружно доведіть,
Що
навчання, праця й труд
Лінь на
порох розітруть!
Вибігають хлопчики і дівчатка з книжками і зошитами, біжать до
Ліні. Хлопчикам, що їх зловила Лінь, дають теж зошити, книжки. Ті починають
листати їх, щось вчити. Лінь їх потихеньку відпускає.
Лінь. Ой, та нате
вже, беріть,
Лиш від
мене відійдіть.
Все ще
буде в іншім часі.
Я знайду
їх в п’ятім класі...
Ні, не
буду я у збитку,
Ще
навідаю їх влітку.
Ти ж
далеко не втікай
Звертається до лінивого хлопчика, якому було приємно з нею.
І мене не
забувай!
Лінивий хлопчик.
Ой не знаю, подивлюся,
Друзів трохи я
боюся....
Дівчинка. Лінь, іди,
чому пристала?
Ти й так
довго заважала!
А тепер
іди від нас,
Нам
дорослішати час.
За книжки
ми всі взялися
Й Ліні
хитрої збулися!
Лінь
неохоче з похнюпленою головою йде зі сцени. Діти свистять їй услід і сміються.
Дівчинка. Працьовитими
всі стали,
Лінь від нас
тому й відстала.
Тож і влітку
всі читайте,
Книжку й зошит
не лишайте.
Учитель. Подолавши лінощі та зрозумівши, що навчання – це шлях до щасливого
життя, наші учні перейшли у 4 клас. Чимало нового чекало їх там.
4 клас (фото-презентація)
Учні
19.Ось четвертий
дзвінок нас
в дорогу
покликав.
І весело, й
сумно усім водночас
І як не хитруй,
ми вже стали великі,
Всі перейшли у
4-й ми клас.
1.Цілий рік ми
старанно учились
І слухняними
майже були,
Ми дружили,
писали, трудились
І, звичайно,
росли та росли.
2.Стали старші, а
ще розумніші,
Вже виконуєм
вправи складні.
Ми танцюєм,
читаємо вірші
І веселі
співаєм пісні.
3.Сумно нам не
буває ніколи,
Бо цікавий в
нас кожен урок!
Родом ми з
початкової школи —
У життя робим
перший свій крок.»
4.Чотири роки
дружно працювали,
Контрольні й
тести гарно всі складали,
Навчились за
собою прибирати,
І не смітити, й
меблів не ламати.
Учень. Зізнаємось Вам чесно, що у 4 класі ми дуже любили бешкетувати. Тому,
наша вчителько, перед тим, як ми підемо у старшу школу, хотіли б підвести
підсумки нашого навчання у початковій школі.
- Оволодівши грамотою, ми всі перейшли в 5 клас. Наші вітання вчителям,
яким таке щастя як ми перейшло у руки.
- Всі трохи вивчили українську мову.
- Без проблем зможемо порахувати гроші.
- Наша англійська трохи шкутильгає, але до 5 класу дійти зможе.
- За 4 роки ми провели разом близько 3000 уроків.
- Ми отримали чимало оцінок достатнього та високого рівнів, а про
початковий ми промовчимо.
- Ми провели 4000 годин за партою і це не враховуючи часу,
витраченого на виконання домашніх завдань.
- Учнями загублено 100 ручок, 150 олівців, 50 гудзиків, чимало
копійок.
- Списано 10 кг. крейди, 12 штанів, 10 сорочок та 15 щічок.
- Зламано і пересаджено 10 вазонів, один із них пропав безвісти.
- За час навчання випробувано на міцність 6 парт та 20 стільців.
- Це ще далеко не весь перелік наших досягнень.
- Попередження для вчителів старших класів: на досягнутому
зупинятися не будемо.
Учитель. Так, бешкетниками ви були, але з вами було завжди весело. Але у 4 класі
на вас чекав перший серйозний іспит – ДПА. А про те як ви її здавали ми зараз
дізнаємося.
Німа сценка «Останній іспит»
Ведучий 2. Пригадайте, любі учні, той далекий вересневий
ранок 2015 року, коли ви разом із татами й мамами вперше переступили поріг
нашої школи. Ви були тендітними пташенятами, які тільки вилетіли з родинного
гнізда і знайшли свою нову шкільну сім’ю і людину, яка стала вашою другою мамою
– першу вчительку.
Ведучий 1. Вона впевнено взяла ваші рученята і ввела в шкільний світ,
навчила першим шкільним премудростям, дала ґрунтовні
знання, наполегливо і сумлінно прививала вам любов до
наук. Саме
вона довела вас до фінішної ланки початкової школи і випускає в дорослий світ шкільного життя.
Ведучий 2. Її велике,
щедре, добре і чуйне серце вмістило біль і радість кожного з
вас. Тож
будьте вдячними їй, завжди пам’ятайте її любов і повертайтеся в рідний клас, де вона чекатиме вас
з нетерпінням.
Учні
5. Беззахисні, розгублені, маленькі
Колись уперше ми прийшли до школи
Ви нас зустріли, наче рідна ненька,
І ми Вас не забудемо ніколи!
6. Ви нас навчали грамоти, науки,
Як стати чесною, порядною людиною
І шанувати власную родину,
Любити край свій, рідну Батьківщину!
7. Моя учителько, привітна, мила, щира,
Турботлива, уважна, принципова,
Великодушна, лагідна та справедлива
Ми вдячні Вам! Улителю від Бога!
Учні Як мати була для нас дбайлива,
по
черзі: До кожного чуйна, усіх
любила.
Разом із нею нове ми
відкрили,
Людських чеснот вона нас
навчила.
Людей поважати, по
совісті жити,
Лихе зневажати і правду
любити.
Завжди буде жити у серці
вона,
Наш перший вчитель – ______________________
Пісня «Вчителько
рідна»
Щира серцем, душа - як пісня,
Тиха пристань дитячих мрій.
Люба вчителько, квітко ніжна,
З сонця зітканий погляд твій.
Слово чисте і справедливе
Сієш в душі, зерно росте.
Зріє колосом творча нива,
Білим віршем талант цвіте.
Приспів:
Вчителько рідна,
Ти - мудрість землі,
Світла надія моя!
Вчителько рідна,
Ми - діти твої,
Ти - світанкова зоря!
Мудра жінка, дружина й мати,
Скільки світла в тобі й тепла.
Знають всі, в тебе навстіж хата,
Ждуть, як спраги до джерела.
І нагодуєш, і зігрієш,
Знайдеш ліки від лиха й зла,
Вітром серця печаль розвієш,
Всім наділиш душі добра.
Приспів. (2)
Ведучий 1. Чотири роки тому вас, несміливих і тендітних, привели
до школи найрідніші люди – тато і мама.
Ведучий 2. Якщо є святині на землі, то найперші із них
то є батько і мати. І батькова хата, і мамина ласка, і стежка до рідної домівки
по якій вони ходять і вчили ходити вас. Ваші батьки сьогодні горді і щасливі за
ваші здобутки, хвилюються за ваше майбутнє. А тисячі найщиріших бажань так і
хочуть зірватись з їхніх вуст.
Ведучий 1. Усі мовчать – щось мати каже,
Цвітуть притишено слова.
Вони із веселкових вражень,
З любові, що в душі жива.
Зійшлися діти всі до хати,
Де хліб рум’яний на столі…
Усі мовчать: говорить мати
Вустами неба і землі.
Ведучий 2. Слово для привітання від батьків надається____________________
Виступ батьків.
Учні
8. Турботи,
клопоти, робота, діти-
Усе встигали Ви
зробити,
А ми, чого гріха
таїти,
Не вміли все це
оцінити.
9. Вклоняємось
низько і дякуєм щиро
За любов і
ніжність, за мудрість і віру.
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і
жартів,
І без свого родинного тепла.
10. Як
добре, що сьогодні з нами
Учителі, і тата й мами.
Ми ж не дорослі, ми ще діти,
Хоч нас так важко зрозуміти.
11. Радійте
з нами ми щасливі!
4 роки за плечима
У кожного свої надії
Фантазії і добрі мрії.
Пісня «Батьки мої»
1.
Заповітна мрія
батьків
Аби діти жили в любові
Щоб у кожного у житті
Була тільки щаслива доля
Щоб сестра любила сестру
Так як Бог заповів любити
Щоб у мирі жили брати
Бо направду так треба жити
ПРИСПІВ:
Батьки мої, мої батьки
Куди ж той час біжить куди
Я Господа за Вас молю
Він знає як я Вас люблю
Нехай біжить собі той час
Я Богу дякую за Вас
І прошу для усіх батьків
Здоров'я і щасливих днів
2. Хоч і різне буває в житті
Та змінити ніхто не в змозі
Моїх до Вас почуттів
Завжди серцем на Вашім порозі
Ми цінуєм, коли залишаєм
Та без тої гіркої розлуки
Ми ж і вдячності не пізнаєм
І любові нам не збагнути
ПРИСПІВ 2р
Ведучий 1. Шановні гості нашого свята! Саме такими були
4 роки навчання наших учнів. За цей час вони порозумнішали, змужніли, подорослішали,
стали вихованішими.
Ведучий 2. Здається, що всі важливі справи вже позаду,
але все ж одна справа у наших випускників залишилася не виконаною. Яка? Зараз
дізнаєтесь. З висоти досвіду найстаршого класу початкової школи, наші дев’ятикласники
вирішили написати листа адміністрації __________________ ЗОШ І-ІІ ст., у якому
хотіли би внести деякі зміни у навчально-виховний процес. Отож, уважно слухаємо
їх.
Сценка «Лист
випускників адміністрації школи»
Учні сідають за стіл
і пишуть листа
1: Сідай, Мар’яне, будеш писарем! А ми будемо думати, що писати.
2: Ага, пиши: «Пане директоре та заступнику з навчально-виховної
роботи».
1: Тьху, а де ж «Доброго дня!», ми ж освічені люди.
3: Дивись, який розумний. Пиши: «Доброго дня,
високоповажний пане директоре Могильницький Ігорю Миколайовичу та велимашановна
заступнику директора з навчально-виховної роботи Галайцьо Галино Василівно. Вирішили
написати листа від імені 4 класу, який у 2018 р. закінчив навчання у початковій
школі і з висоти досвіду старшокласників, прагне внести певні зміни у
навчально-виховний процес».
4: Ми, може, б його і не писали, але є проблеми. І
пропозиції.
5: Ви не подумайте, що все так погано і нас все не
влаштовує.
6: Школа гарна, простора, ми тут, наче у санаторії.
7: Ага, точно, наче на курорті, але от процедури тут важкі та болісні. Потрібні
зміни і терміново. Сподіваємося на ваше розуміння і допомогу.
8: По-перше, є у нас одне нагальне питання, яке хвилювало
нас усі 4 роки. Ну хто придумав так рано йти до школи? Не встиг лягти – вже
вставай разом із сонцем. Йому ж то до школи не йти. Цілий день світить та за
нами спостерігає, як ми тут важко працюємо.
9: Вносимо пропозицію, що потрібно розпочинати уроки о
12.00 год. Це ж тільки подивіться як
зручно: прийшов, пообідав, та й воно якось легше вчитися, а там і до вечора не
далеко.
10: По-друге, потрібно відмінити підручники, ми вже такі м’язи від них накачали, що можемо на
ринг виходити, а дівчатам як важко.
11: Це точно! А дівчата у нас такі гарні, я б на них
дивився, дивився, так ні ж – на дошку дивися!
2: По-третє, ми просто вимагаємо відмінити домашнє
завдання. Немає домашнього завдання – немає і щоденника. А то він у нас як
книга скарг і пропозицій.
3: Ти диви як хитро придумали: спочатку вчитель пропонує
домашнє завдання, а потім ще й батькам скаржиться, що не виконали.
4: Точно, батьків треба берегти, їх нервувати не можна.
5: По-четверте, дуже Вас просимо, щоб класними керівниками
ви призначали людей із флегматичним типом темпераменту, щоб вони не вміли
кричати і нервуватися.
6: Ви тільки подумайте як це буде добре: у школі мертва
тишина, вчителі не кричать, учням вуха не закладає, стільці і парти – цілі. Ви
не подумайте, це ж ми не для себе, а для Вас стараємось.
7: По-п’яте, рекомендуємо Вам оновити шкільні приміщення:
щоб у кожному класі були нові парти, стільці (бажано такі, як масажні крісла),
кондиціонери, мультимедійні дошки і обов’язково, щоб були дивани, адже сам Бог
велів після важкої праці на ниві науки відпочити.
8: Шановні однокласники! А може досить, а то здається мені,
що очі у наших вчителів стають все більшими і більшими, тільки от не можу
зрозуміти: від переляку чи вони просто в шоці?
9: Твоя правда, досить уже.
10: Пиши, Мар’яне. На цьому наш лист завершуємо. Чекаємо відповіді та виконання наших
пропозицій!
Згортають лист і
віддають директору і його заступнику
Ведучий 1:Ось і прийшов розлучатись час,
Ви підросли і дорослими стали.
Роки початкової школи не вернуться до вас
Як би ви довго на них не
чекали.
Ведучий 2: Ваша мрія
хай зіркою світить,
Кличуть в даль вас
дороги нові.
Україно! Ось твої діти,
Ти прийми їх в обійми свої!
Учитель: Любі мої діти! Я хочу, щоб ви завжди пам’ятали – добрими
потрібно бути! Завжди залишатись людиною, цього не смійте забувати! А радості
життєві даруйте всім навколо, бо якщо ви любов віддаєте, вона повернеться
знову. Щиро вітаю вас, мої любі бешкетники, з цим незабутнім святом. Хай вам
цікаво живеться, натхненно працюється. Хай здійснюються ваші мрії та на шляху
зустрічаються лише добрі люди. А я завжди буду рада Вам, і чекатиму у вашому класі. Не
забувайте і ви про мене.
Пісня
«Дитинства не втрачай»
Дитинство
йде від нас кудись.
Тікає
швидко босоніж.
І сліду
не знайти.
Та
нещодавно зовсім ми.
Були
маленькими людьми.
І
звалися дітьми.
Там
щирі надії, там здійснені мрії.
Чекай,
дитинство, не зникай.
Там
друзів багато, там мама і тато.
Чекай,
дитинство не втрачай.
Дитинство
поряд недалеко.
Але
несуть його лелеки.
В край
де нас нема.
Воно
зникає, але ми.
Завжди
лишаємось дітьми.
Мрійливими
дітьми.
Там
щирі надії, там здійснені мрії.
Чекай,
дитинство, не зникай.
Там
друзів багато, там мама і тато.
Чекай, дитинство
не втрачай.
Що
сумно на душі.
Мрії
всі свої згадай.
Дитинство
не втрачай.
Навколо
світ зміни.
І собі
повір, ти.
Дитинство
не втрачай.
Дитинство
не втрачай.
Дитинство
поряд.
Дитинство
поряд, недалеко.
Але
несуть.
Але
несуть його лелеки.
Воно
зникає.
Воно
зникає, але ми.
Завжди
лишаємось.
Завжди
лишаємось дітьми.
Там
щирі надії, там здійснені мрії.
Чекай,
дитинство, не зникай.
Там
друзів багато, там мама і тато.
Чекай,
дитинство не втрачай.
Немає коментарів:
Дописати коментар